Атака «Байрактара»: справедливо, виправдано, з «висновками» для ворога

Атака «Байрактара»: справедливо, виправдано, з «висновками» для ворога

На думку експертів, віднині змінюється характер бойових дій на Донбасі. Про безкарні обстріли ворогу доведеться забути

Принципово важливо нагадати, як це було. 26 жовтня з 14:25 до 15:15 батарея гаубиць Д-30 російських окупантів обстріляла позицій ООС в районі населеного пункту Гранітне. Два військовослужбовці ЗСУ зазнали поранень, один із них – смертельних. З початком обстрілу через СММ ОБСЄ було невідкладно висунуто вимогу щодо припинення вогню, ще й надіслано ноту дипломатичними каналами. Окупанти не реагували. Тож з метою змусмити ворога до припинення вогню, за наказом головнокомандувача ЗСУ, було застосовано Байрактар. Безпілотний літальний апарат не перетинав лінії зіткнення і керованою бомбою акуратно знищив одну польову гаубицю з чотирьох. Тут треба підкреслити: з українського БПЛА було випущено «навчально-тренувальну» керовану бомбу невеликої потужності. Вона знищила лише гаубицю, а розрахунок, на перший раз, у паніці розбігся.

…Удар Байрактара спричинив високу «хвилю». З боку Росії на адресу України почали лунати звинувачення, що використання БПЛА в 30-км зоні від лінії розмежування нібито суперечить Мінським угодам.

Слідом за агресором, схожу позицію щодо цього, на жаль, висловили в Берліні, та Парижі.

«Ми дуже стурбовані збільшенням інтенсивності бойових дій на Сході України, а також повідомленням Генштабу української армії, згідно з яким українські Збройні сили у відповідь на артобстріл і загибель одного та поранення ще одного солдата застосували «Байрактар». (…) Мінські угоди дозволяють це (застосовувати дрони. – Ред.) виключно місії ОБСЄ», – заявили в МЗС Німеччини.

Порушень «Мінська» з українського боку не було

На подібні закиди українська сторона відповіла чітко: застосування безпілотника – логічний крок після того, як не спрацювали дипломатичні методи врегулювання.

«Україна нічого не порушувала, застосувавши безпілотник. Ми дотрималися необхідних процедур комунікації через Спільний центр координації та контролю і з ОБСЄ для того, щоб застосувати право на самозахист. На місці партнерів я був би насамперед занепокоєний тим, що гаубиця, яка заборонена Мінськими домовленостями, знаходилася там, де вона не повинна була знаходитися, – набагато ближче до лінії розмежування, ніж це дозволено Мінськими домовленостями», – підкреслив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Посол України в ФРН Андрій Мельник також наголосив на тому, що наша держава має законне право на самооборону, «коли її територію вдень і вночі бомбардують з російських важких озброєнь і коли гинуть мирні жителі та солдати».

«Закликаємо федеральний уряд замість того, щоб висловлювати занепокоєння драматичною ситуацією на окупованих територіях, подвоїти свої зусилля як посередника для скликання Нормандського саміту в Берліні, як було домовлено, і поставити Москву на місце», – без «маневрів» продовжив пан Мельник.

Українські політичні та військові експерти на сто відсотків солідарні з позицією українського дипвідомства.

Колишній нардеп Ігор Луценко нагадує: «13 квітня 2021 року у районі Майорського легкий БПЛА противника перетнув лінію розмежування і скинув гранати на позиції українських підрозділів, в результаті чого один військовослужбовець ЗСУ загинув і отримали поранення двоє. Українські військові на той момент не вели вогонь по противнику, просто охороняли об'єкт. Німеччина тоді ніяк не коментувала цей інцидент. А зараз же…».

Експерт Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич радить усім «стурбованим» згадати не про дух, а про букву домовленостей: «В мінських угодах йшлося про відведення важкого озброєння. Але у списках ударних БПЛА немає».

Політолог додає, що якщо комусь не подобається «Мінськ» – не проблема: «Можемо поговорити про кардинальне оновлення документа. У тому числі для того, щоб не було плутанини щодо порядку виконання пунктів».

Російська Д-30 перебувала там, де не мала перебувати (ілюстративне фото)
Російська Д-30 перебувала там, де не мала перебувати (ілюстративне фото)

«Україна мала б уже давно провести зачистку 30-кілометрової буферної зони, де, відповідно до «Мінська», не повинно бути артилерійських, ракетних систем, тощо», – каже заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

Відтак ситуацію із застосуванням ЗСУ «Байрактара» він називає «сигналом» України ворогу щодо виконання домовленостей: «Якщо РФ вже вісім років не виконує «Мінськ», то Україна повинна вживати усіх необхідних заходів, щоби примусити їх його виконувати. Україна повинна виходити виключно з національних інтересів. Щодо позиції Німеччини… Мені вона не зрозуміла».

Втім, така позиція цілком зрозуміла Михайлу Гончару, президенту «Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».

Німеччина в цьому епізоді російсько-української війни уже не займає навіть нейтральної позиції

На цьому наголошує знову пан Гончар. Він пов’язав реакцію Берліна з останніми подіями на «газовому» фронті. Зокрема, експерт звернув увагу на такі три обставини.

1. Власне, про це говорить реакція Берліна щодо застосування Україною Байрактар. Німці «занепокоєні» тим, що Україна, нарешті, адекватно відповіла на порушення збоку Росії.

2. Міністерство економіки та енергетики Німеччини надало німецькому Регулятору офіційний висновок, що сертифікація оператора «Північного потоку– 2» не загрожує безпеці постачання газу в Німеччині та інших країнах Європейського Союзу.

3. Берліном проігноровано положення ст. 274 «Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони»: «Сторони мають докладати зусиль для сприяння використанню інфраструктури передачі та збереження газу та, у разі необхідності, проводити консультації одна з одною або координувати свої дії стосовно розвитку інфраструктури…».

«Кількість пунктів можна продовжувати. Суті це не змінить. Шило вилазить з мішка. За таких обставин, Путіну вже навіть не варто вдаватися до «аргументів» типу «ихтамнет»», – підкреслив президент «Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».

«Мандаринова помста» може повернутися бумерангом

Про що йдеться? 28 жовтня Росспоживнагляд «раптово» знайшов в турецьких мандаринах пестициди у «недопустимій концентрації». До слова, після збиття на кордоні з Сирією російського бомбардувальника в 2016 році Туреччина відбулася… помідорами…

«Заборона турецьких мандаринів ще може вилізти очільнику Кремля боком», – запевняє Михайло Гончар.

Наприклад, Ердоган може серйозно ускладнити експортний нафтовий трафік РФ з Чорного моря на світовий ринок. Адже все йде через Босфор.

«А у листопаді – березні погода у цій частині Чорного моря часто псується. І це є підставою для обмеження руху суден з небезпечними вантажами (а танкери з нафтою – це саме вони і є) через протоку. В 2014-му, в 2019-му утворювались двотижневі танкерні «корки». А взимку 2003-2004-го очікування проходу Босфора розтягувалось майже на місяць. Ґвалт тоді в Москві стояв страхітливий. Ціна фрахту підскочила 4-кратно», – згадує Михайло Гончар.

Російський корабель у протоці Босфор
Російський корабель у протоці Босфор

Утім, турки, за його словами, можуть «погратися з погодним чинником» навіть якщо над Босфором буде чисте небо: «Влаштувати Путіну чергу танкерів від Босфору до Новоросійська. 29 жовтня, у свято Дня Республіки, можливо, Ердогану буде не до того, але з часом… А ще Ердоган може мінімізувати імпорт газу від Путіна, замінивши його азербайджанським. Тим більше минулого року він цей фокус вже робив – технологія відпрацьована».

Все це, звісно, дуже цікаво. Побачимо, чим відповість Туреччина.

А поки…

Застосування «Байрактарів»: відкриває нову сторінку донбаського конфлікту

Не менш важливо зрозуміти, що це було: одноразова акція з боку ЗСУ, чи тепер ми даватимемо здачі на регулярній основі?

«Українські ударні безпілотники «Байрактар» насправді вже понад пів року виходять на бойове чергування, а їхні екіпажі готові завдавати удари вдень і вночі», – заявив в інтерв'ю BBC News Україна генерал-лейтенант Сергій Наєв, командувач Об'єднаних сил ЗСУ.

Наразі, українська армія має 12 «Байрактарів» – це два комплекти по шість літальних апаратів, кількох станцій управління та кілька сотень боєприпасів до них. За словами генерала Наєва, ці БПЛА будуть застосовуватися там, де потрібне посилення: «Є вся інфраструктура для них, органи управління і відпрацьовані питання взаємодії з іншими силами».

«Україна прийняла для себе важливе воєнно-політичне рішення. Думаю, що ці зачистки будуть тепер регулярними. Окупанти повинні знати, що в будь-який момент з неба може щось прилетіти, якщо вони виходитимуть у 30-кілометрову зону й обстрілюватимуть українські позиції», – каже Михайло Самусь.

«Нині Байрактар, при відсутності фактичної системи ППО в окупаційних військ на Донбасі, виглядає, скажімо так, як вундервафе. Тобто є зброєю, що здатна наносити істотні ураження супротивнику й, водночас, бути «невидимою» для ворога з землі», – наголошує військовий експерт Михайло Жирохов.

«Загроза удару з повітря від якої немає захисту, завдає деморалізуючого впливу на обслугу гарматних розрахунків, піхотинців в окопах і навіть на екіпажі бойових машин. Адже БПЛА здатний не лише самостійно завдавати ударів із повітря. Він може в режимі реального часу передавати дані про позиції противника і наводити на них безпілотники-камікадзе, а також точний вогонь ствольної та реактивної артилерії. У такій ситуації багато не навоюєш. До появи ефективних засобів ППО бойовикам доведеться більше використовувати укриття, більше маневрувати, обладнати хибні позиції. Усе це змінює характер бойових дій. Про безкарні обстріли тепер можна забути», – запевняє військовий журналіст Денис Попович.

А які системи ППО можуть бути ефективними у боротьбі проти безпілотників?

За словами експерта, досвід війни в Карабаху показав, що старі радянські «Оси» та «Стріли», що їх мали формування Нагірно-Карабаської Республіки і які є у розпорядженні бойовиків на Донбасі – не найкращий засіб для боротьби з «Байрактарами».

«Особливо в тих випадках, коли «Байрактари» використовуються безпосередньо для знищення цих «Ос» та «Стріл». Адже ці системи створювалися в СРСР для захисту від літаків та гелікоптерів, а не від такої маленької та тихохідної цілі, як БПЛА», – наголошує пан Попович.

Значить, Росії доведеться підтягнути на Донбас щось більш сучасне і потужне. Але що саме?

У принципі, каже Денис Попович, «Байрактар» можуть збити такі системи ППО, як ЗРПК «Панцир» чи «Тор-М2»: «Теоретично Росія могла б перекинути на Донбас і ці озброєння, але їх експлуатація в умовах російсько-української війни пов'язана з багатьма труднощами». Це вже не кажучи про те, що в Кремлі доведеться видумувати про своє «посредничество» і «гражданский конфликт на Украине».

«Для того, що посадити в «Панцир» чи «ТОР-М2» розрахунки з місцевих – потрібен час. Скільки? Ну, як мінімум, десь півроку» – запевняє Михайло Жирохов. А швидка поява «Панцирів» та «Торів» на Донбасі з головою видала б присутність там кадрових російських військових, бо ніхто інший просто не може ефективно поводитися з цими системами.

Нарешті, поява новітніх російських систем ППО на окупованих територіях неминуче викличе інтерес до них з боку українських спецслужб і може призвести до небажаного для РФ витоку інформації.

«Не кажучи вже про те, що стартові позиції «Панцирів» та «Торів» можуть бути виявлені тими самими «Байрактарами» та накриті вогнем української артилерії. Все це – украй небажаний розвиток подій для російської сторони. Отже, 26 жовтня 2021 року відкриває нову сторінку донбаського конфлікту, робить цю війну більш технологічною, а значить і витратною для російської сторони», – підсумував Денис Попович.

Мирослав Ліскович.

Вы можете пропустить чтение записи и оставить комментарий. Размещение ссылок запрещено.

Оставить комментарий

Вы должны быть авторизованы, чтобы разместить комментарий.